На сьогоднішній день існує численна кількість версій походження української мови, яку ми знаємо і користуємося зараз. Відомий український мовознавець Олександр Потебня також займався цим питанням, вивчав народну творчість, яка допомогла йому визначити витоки української мови, які, на його думку, вперше простежувалися приблизно 40 тис. років тому. І, безумовно, українська мова має унікальну схожість із санскритом, наразі мертвою мовою. Дослівно санскрит – це культурна найдавніша упорядкована мова наших предків. На ній складалися священні книги Індії.
Як з’явився санскрит
У давніх Ведичних текстах, що збереглися на території Індостану, стверджується, що ще п’ять тисяч років тому багатоплемінна Арійська (тобто Ведична) Імперія була Всесвітньою. Була одна держава, одна релігія і один Імператор. Все населення Землі користувалося однією мовою. Хоча, без сумніву, існувала численна кількість місцевих діалектів. Десять тисячоліть тому Бог Рамачандра, з’явившись на Землю, крім всіх інших своїх діянь, упорядкував цю мову. Це і є та мова, яка визначена історією як “санскрит”. Вперше її прояви стали помітні в 1762 році, після того, коли англійські війська захопили Індію. Характерно, що до того ніхто достеменно не уявляв, яка мова є початком для всіх інших мов, – прамовою.
Про зв’язок санскриту з укранською
У дослідженні зв’язків української мови із санскритом варті уваги книги українського мовознавця Василя Кобилюха, який виклав свої думки щодо прамови у роботах «Українські козацькі назви у санскриті» (2003), “Праукраїна і Санскрит» (2011).
Санскритолог досліджував питання на основі матеріалів археологічних знахідок, праць інших дослідників, а також досліджував давню українську народну творчість.
Василь Олексійович на основі різноманітних джерел визначив, що формування української мови, яка через історичні обставини була видозмінена, відбулося з Х по IV тис. до н.е. Саме тому доречно досліджувати виникнення найуживаніших українських слів у санскриті, а не в мовах, які виникли пізніше.
Деякі приклади прояву санскриту в українській мові
На підтвердження того, що зв’язок санскриту з Україною все ж існує, є те, що сьогодні в українській мові та деяких її діалектах залишилася значна кількість слів із санскриту:
«У VI тис. до н. е. наш народ вже вживав козацькі слова … шабля, кіш, булава, отаман, гетьман, козак», – зазначає у своїй праці дослідник.
Якщо розглянути слово булава, з нього можна виділити дві прадавні основи — bola (сила) і van (володіти чимось). Слово отаман так само має дві частини atha — той, що йде попереду, man — знати, вважати.
Серед дослідників багато хто вважає, що суфікс -ман належить до слів іншомовного походження. Але це не зовсім так, оскільки ще у санскриті існували слова туман, дурман, шаман та інші, які з часом перейшли в українську мову. І, відповідно, прізвища із суфіксом -ман також можуть вважатися українськими, наприклад: Керман, Кіцеман, Кільман, Хельман. Їхні витоки йдуть ще з часів Трипільської культури. «Келі», яке є різновидом основи у прізвищах, зазначених вище, означає сонце, радощі, гру, а суфікс -ман, що додається, дає змогу трактувати сенс прізвища, відповідно, можна перекласти як «людина веселої чи сонячної вдачі».
«В основі санскриту лежить якась загадкова мова, занесена на нашу планету з Венери. Чи не про українську мову йдеться?», – вдало зазначає А.Братко-Кутинський. Дійсно, ще багато незвіданого існує про нашу мову.
Останні коментарі