Протягом довгого часу зміна ціннісних орієнтирів має колосальний вплив на мовленнєві і мовні процеси, що набувають нового і нового характеру. Важко оцінити ці зміни, зокрема, якщо говорити про таке явище в українській мові як сленг. В основному це поняття асоціюють з молоддю. Чому ж наша українська молодь використовує сленг? Можна виділити декілька причин. Часто у спілкуванні використовують сленг не тільки, щоб повідомити якусь інформацію, але також для висловлення своїх ідей, світобачення, певним чином виразити свою особистість. Крім того, сленг може виступати способом влиття в колектив, бути сприйнятим «своїм» у тій групі людей, з якою відбувається спілкування. Значну кількість сленгових висловлювань в українській мові можна почути під час спілкування окремого кола людей. Це створює емоційну атмосферу, зближує їх між собою та дозволяє коротко, невимушено виражати своє відношення до подій чи явищ, що обговорюються. Сленг також може виступати в якості опису різних ситуацій та вражень в іронічному плані.
Сленгові слова в українській мові спостерігаються в різних сферах життя, наприклад:
- шари, моргала, баньки (очі);
- лимон (мільйон грошових одиниць);
- поїхати (збожеволіти)
- наїхати – (накричати на когось),
- шинок (ресторан)
- бичок, чинарики (недопалок)
- коханець (кавалер, наречений)
- стріляти (просити)
- кішка (жінка легкої поведінки)
- зарулити – (прийти кудись),
- зависати – (бути десь довго, активно відпочивати).
- грузиться – (бути не в настрої),
- морозитися – (бути байдужим),
Сьогодні часто можна почути сленгізми серед українських студентів, наприклад парнокопитні – “студенти зооінженерного факультету ‘; гнати біса -” говорити нісенітницю” ; рвати кігті, набирати обертів – “переходити швидко з генетики на анатомію ‘; здати на шару -” легко скласти іспит”; розчавити сливу – “випити горілки “; рубати хвости – “відмовити в чомусь”; ганяти понти -” поводитися зарозуміло; запороти бочину – “зіпсувати якусь ситуацію ‘; пробити на ушняк –”замислитися “; розслабити булки -” відпочити “, стіпуха – “стипендія”.
Цікавою особливістю молодіжного сленгу є заміна значення лексем української літературної мови, що викликає іронічний відтінок. Наприклад, «базар» в літературній мові – це торгівля, переважно на відкритому місці, а серед молоді це слово має значення мовлення.
Ще досить популярний прийом, що використовується в мовленні української молоді – це заміна значень слів семантично, що створює не зовсім доречний і точний смисловий відтінок. Наприклад, замість фрази «йди сюди» вживається «мандруй сюди», «мігруй сюди», «крокуй сюди» та інші.
В молодіжному мовленні також присутня значна кількість вставних слів, що виражають емоції того, хто говорить: «бляха-муха», «блін», «йо-ма-йо» Зрозуміти семантику даних слів можна здебільшого при усному мовленні і виражаються вони за допомогою інтонації.
Активно використовуються в українській мові суфікси заниженої емоційної маркованості, такі як: -ха – депресуха, класуха; -юк – сидюк; ло – файло, хавало, хлебало. Трапляються також і пестливі суфікси: «велик» – велосипед «телик» – телевізор, «хом’ячок» – комп’ютерна мишка.
В цілому можна стверджувати, що існування сленгізмів, які, по суті, є невід’ємною складовою будь-якої мови, доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається. Слід зазначити, що в переважній більшості випадків, коли мова йде про молодіжний сленг, люди звертаються саме до тих лексичних одиниць, які є стилістично зниженими, класифікуючи їх як такі, що «засмічують мову». Але питання про те чи є це дійсно так, для кожного залишається відкритим.
Останні коментарі