Відмінювання іменників у родовому відмінку однини (чоловічий та середній рід)

Граматика української мови

Серед правил правопису в українській мові особливе місце займають правила відмінювання іменників у родовому відмінку однини. Під час написання будь-якого тексту важливо правильно вживати відмінок слова, оскільки від незначного одного закінчення може змінюватися значення слова, а іноді і сенс цілого речення. Наприклад:

Стан апарату не викликав занепокоєння деякий час.

У цьому реченні «апарат» означатиме установу. Якщо змінити закінчення у слові, зміниться і його значення:

Стан апарата не викликав занепокоєння деякий час.

Тепер мова йде про якийсь прилад.

Існують окремі категорії іменників, які визначають написання їхніх закінчень.

закінчення а та у в українськійУ родовому відмінку однини можуть бути варіанти написання вкінці слова а, -я або –у, -ю. Це стосується чоловічого та середнього роду. Жіночий рід відмінюється по-іншому, тому подібних труднощів із закінченнями не виникає.

Середній рід іменників у родовому відмінку мають закінчення –а (стосується твердої та мішаної групи), -я (м’яка група): дерево – дерева, коромисло – коромисла, село – села, прізвище – прізвища.

Чоловічий рід іменників мають закінчення також -а для твердої і мішаної групи, закінчення -я для м’якої, у випадку:

  • якщо це власне ім’я та прізвище, персоніфікований предмет або явище, наприклад: Тетяни, Коваленка, Вітра, Мороза;
  • якщо це назва дерева або тварини: кота, бобра, лося, клена, дуба;
  • назви осіб: кузена, свата, бенефіціара, спеціаліста;
  • також сюди відносяться назви предметів: стільця, зошита, стола, замка;
  • найменування міст, сіл, поселень: Вишгорода, Лебедина, Амстердама, Калінінграда.

Але населені пункти, другою частиною яких виступає іменник, мають закінчення –у, -ю:  Глибокого Яру, Великого Млину, Кривого Рогу, Золотого Краю;

– слова, що називають машини, деталі машин: карбюратора, масла, підйомника, домкрата тощо.

Чоловічий рід іменників мають закінчення –у, -ю у таких випадках:

  • коли означають матеріал, речовину: супу, льоду, цементу, пропану;
  • коли означають збірні поняття (стосується рослин і плодовитих дерев): глоду, армію, колективу, гороху, бур’яну, гурту, ренету;
  • коли називають заклади, організації чи установи: магазину, супермаркету, клубу, заводу;
  • сюди ще відносяться явища природи та почуття: морозу, снігу, дощу, інею, вогню, суму, сміху, болю;
  • терміни зі сфери літературознавства: епітету, епіграфу, розділу, сюжету;
  • назви хвороб: раку, грипу, фарингіту, бронхіту;
  • ігри, танці: баскетболу, пасадоблю, футболу, вальсу, крикету, але гопака;
  • річки, осторови, озера, країни, гори, області: Кіпру, Мадагаскару, Дністру, Багдаду, Єлісею, Везувію, Алжиру.

Серед іменників, закінчення яких можуть впливати на їхнє значення, є такі:

акта (у значенні документ) — акту (якась дія), рахунка (якщо документ) —рахунку (дія), блока (у значенні частини споруди або машини) — блоку (наприклад, об’єднання держав), елементу (як щось абстрактне) — елемента (конкретне), пояса (якщо це предмет) — поясу (просторове поняття) та інші.