Місяць – визначений точний відрізок часу, що прирівнюється до часу обертання Місяця навколо Землі. Такий поділ, включаючи дні, тижні, місяці, роки, мав і має важливе значення для людства, а сам процес становлення календаря був неоднозначним та тривалим.

Українськи назви місяців рокуВідомо, що назви місяців створювалися, коли на слов’янських землях панувало язичництво. Проте в українську мову перейшли назви, які не основувались на язичницьких богах, як це відбувалось у римлян чи арабів.

У давні часи люди пов’язували періоди року з різними природніми явищами чи господарською діяльністю. Спочатку в місяць не входила визначена кількість днів – це був період, в який відбувалось якесь природне або господарське явище.

Місяці, які наділені іменами природних сезонних явищ, зустрічаються у слов’янських народів.  Давньоруські назви місяців у своїй основі мають опис природних явищ. Відмінностей між назвами тих часів та сьогоденних майже немає в українській мові.

Звідки з’явилися українські назви місяців

Картинка про місяціЗимні місяці. Перший зимовий місяць називався грудень (час не проїзних доріг,  «грудь» – земля перетворюється в замерзлі грудки, інша назва була студень (пов’язано з настанням холодів). Наступний місяць – січень, який мав назву просинець (просинь з’являлась на небі після суцільної осінньо – зимової хмарності),  тріскун (від морозів все тріщить) чи січень («сочень» вказував на перехідний період зими, що відбувається саме в січні, поділ зими на дві частини, одна з яких – настання лютих морозів) На Русі цей місяць був спочатку одинадцятим, а першим був березень. Лютий – сніжень чи лютий (період, коли панують люті морози).

Весняні місяці. Березень – березол, березозорь (в найсухішу пору березовий ліс підсихав, його спалювали для отримання золи, яку далі використовували як добриво). Квітень – цвітень (саме тоді починають цвісти перші дерева, розквітає весна), лукавець (через примхливу погоду) або снігогон (течуть струмки, забираючи з собою залишки снігу). Травень – травний, травень (час буйного цвітіння трав).

Літні місяці. Червень – найперша давньоукраїнська назва місяця була ізок (коник-цвіркун), оскільки їх багато в цей період; також цьому місяцю була притаманна звична для нас назва червень (червоний місяць, період достигання та червоніння ягід, плодів) чи «червець» (черви), оскільки в цей період в садках люди збирали шкідливих гусениць). Липень – липець (час цвітіння липи, з якої виготовляли ліки від хвороб) чи грозник (від сильних гроз). Серпень – серпень, жнивень (пора жнив серпами).

Осінні місяці. Вересень – хмурень (небо часто «хмуриться», ідуть дощі), вересень (на честь квітів вересу) або ревун (саме у вересні починались осінні холодні вітри). Жовтень – жовтень (місяць пожовклого листя) або паздерник (звичайно в цей період кострицею переробляли м’яту, льон). Також в народі його називали весільник (період святкування весілля після збору врожаю). Листопад – падолист, листопад (в цей період опадає листя з дерев).

Всі місяці картинкаТаким чином, назви місяців в українській мові можна легко трактувати і пов’язати з тими чи іншими природніми чи господарськими явищами, завдяки яким вони виникли. Проте варіації назв деяких з них потребують пояснення та подальшого вивчення.